Українська студія представила демоверсію візуальної новели, яка переносить гравців у мафіозний мегаполіс із власними правилами й похмурою атмосферою. Нам обіцяють класичний нуар, і хоча гра потребує деяких корективів, проте у ній відчувається потенціал.
Виявляється, гортаючи стрічку Threads можна натрапити на пост від українських розробників – а саме Bizi Games, які пропонують пограти у демку візуальної новели й просять дати їм фідбек.
Саме так я вперше дізналася про існування Omertà: Mafia Novel, в якій мене одразу зачепив опис, антураж і візуал. До того ж зовсім нещодавно я вперше пройшла L.A. Noire, яка залишила лише приємні враження і закохала у себе міцним сюжетом і стилем, що також вплинуло на моє бажання ще більше дослідити цей жанр.
Що обіцяють гравцю
З трейлера Omertà: Mafia Novel стає зрозуміло, що ми граємо за чоловіка на ім'я Алекс, який живе у Нью-Йорку та за дорученням мафії має проникнути до в'язниці створити там мережу контрабанди.
Також розробники обіцяють, що від нашого вибору залежатиме фінал гри. Особисто для мене – це плюс, я люблю, коли можна впливати на сюжет, а не лише плисти за його течією.
На Steam вказано і те, що під час розробки використовувалися інструменти генеративного ШІ для створення окремих графічних елементів та музичних композицій. Відверто скажу, що я не підтримую ідею використання ШІ для створення контенту, але можу зрозуміти причини, чому розробники до нього все ж таки звертаються.
«Весь контент, згенерований за допомогою ШІ, був ретельно перевірений, відредагований і вручну доопрацьований, щоб повністю відповідати художньому стилю та атмосфері гри. ШІ не впливає на ігровий процес у реальному часі та не генерує жодного контенту під час проходження. Усі сюжетні лінії, персонажі та діалоги були написані вручну, щоб забезпечити унікальний і ретельно продуманий наративний досвід»,
Що ж, лишилось натиснути «розпочати гру», щоб зануритись у цю атмосферу.
Перші враження від гри
З перших секунд нас зустрічає стильне і зрозуміле меню, джазова музика на фоні, червоний неон, приємний шрифт.
Нагадаю, ми граємо за Александро Вʼєрі, який направляється до боса мафії, де має отримати своє перше завдання. Про все це ми дізнаємося як від головного героя, так і від оповідача, мета якого – занурити нас в атмосферу злочинного Нью-Йорку.
Візуальний стиль і музика впорались із цим завданням відмінно – на тлі ми бачимо огорнуті смогом і димом вуличці мегаполіса, звучить меланхолійна джазова музика, і лише неонові червоні вивіски виокремлюються у цьому пейзажі. Виглядає це все дійсно стильно і якісно.
Щодо текстової частини у мене є кілька зауважень, адже діалоги у грі аж надто пафосні. В принципі, для жанру це характерно, та коли пафосно і метафорами розмовляє бос мафії – це зрозуміло, а коли звичайний найманець і «гвинтик» системи, як його називають самі творці новели, то виникають питання. Як не крути, але у житті люди так не розмовляють, а тим паче не розмовляли бандити у 50-х.
Моментами складалося враження, що творці дуже кайфують від сетингу, і прагнули передати гравцю і занурити його у цей нуарний вайб максимально, але перестарались саме у діалогах.
Від оповідача такі фрази також звучать доволі природно, додаючи фаталізму й експресії. Саме тому мені хотілося, щоб у головного героя, Алекса, був свій власний «голос», але, на жаль, він злився з оповідачем. На це також вплинула і «механіка діалогів» – хоча персонаж, який говорить, підсвічується – це не надто помітно, а також у них однаковий стиль оформлення, тому інколи я просто не встигала «перемкнутись» між ними.
Також мене трохи засмутив розмір шрифту, який мінявся залежно від кількості слів у текстовому вікні. Це не суттєвий мінус, але для людей із проблемами зору може стати тим фактором, який вибиває із загальної атмосфери гри.
Сподобалась опція можливостей вибору, яка представлена в оригінальному форматі. Варіанти відповіді подаються не як наступна фраза героя, а як його емоційна реакція — чи обережний він, впевнений або саркастичний? Всього у демці у нас є три таких ситуації – одна з них це лист, в якому маємо обрати, як саме Алекс потрапить до в'язниці. Тут опція представлена у форматі фотознімків, що теж доволі цікаво обіграно.
Всього демоверсія триває приблизно 20 хвилин, що, як на мене, мало у контексті сюжету і розкриття персонажів, але загалом цього вистачило, щоб зрозуміти чи захочу я пограти у неї на релізі.
Чи варта гра уваги
По-перше, варто зауважити, що це демка – і гру будуть доопрацьовувати, адже для цього демки й потрібні. Люди вже дали свій перший фідбек, тому майбутнє проєкту далі залежатиме від розробників.
По-друге, потенціал у візуальної новели Omertà: Mafia Novel точно є, гра атмосферна, чудово передає настрій тих часів, сюжет цікавий, адже зачіпає моральні вибори, матиме кілька фіналів, що додасть напруги й відчуття важливості вибору, а отже потребуватиме зануреності гравця у контекст.
По-третє, особисто мені дуже хочеться підтримувати якісні українські проєкти, щоб вони мали змогу розвиватись і дарувати нам ще більше хороших історій і гарно проведеного часу.
Розробникам варто звернути увагу і доопрацювати стиль мовлення персонажів, щоб це виглядало більш гармонійно. Загалом гра виглядає перспективно, тому варто зачекати на повноцінний реліз і вже тоді робити остаточні висновки.
